73025 Україна, м. Херсон, вул. Грецька 39  


ten.rku%40lf_nosrehk


+380662386336




73025 Україна, м. Херсон, вул. Грецька 39  


ten.rku%40lf_nosrehk


+380662386336




Державна установа «Херсонська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспожив служби»

icon

На FPV дрони

Збір для 406 ОАБр Херсонський напрямок. Ціль: 2 000 000 ₴

Номер картки банки 4441 1111 2376 9691

Ласкаво просимо

Державна установа «Херсонська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» створена відповідно до Положення про Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України і є державною установою, яка належить до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України.

До складу Державної установи «Херсонська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» входять:

Види експертиз

Ентомологічна  експертиза

Ентомологічна експертиза

Мікологічна  експертиза

Мікологічна експертиза

Бактеріологічна  експертиза

Бактеріологічна експертиза

Мікологічна  експертиза

Фітогельмінтологічна експертиза

Гербологічна  експертиза

Гербологічна експертиза

Вірусологічна  експертиза

Вірусологічна експертиза

посівн якості насіння

Визначення посівних якостей насіння

Новини

  • Захист прав споживачів

    12 червня 2025

    У зв’язку з перейменуванням Херсонської обласної фітосанітарної лабораторії (ХОФЛ) на Державну установу «Херсонська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» інформуємо про оновлення акредитаційних даних, і надаємо Атестат про акредитацію, зареєстрований у Реєстрі 28 травня 2025 року за № 201188, на нову назву організації. Документ підтверджує компетентність Херсонської ФВЛ ДПСС, відповідно до вимог ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT) у сфері фітосанітарної експертизи (ентомологічної, мікологічної, гербологічної) об’єктів регулювання у сфері карантину рослин.

  • бактеріальна плямистость пасльонових культур

    Сучасні методи лабораторної діагностики шкідливих організмів.

    28 листопада 2025

    Сьогодні завідувач відділу фітосанітарного аналізу Державної установи «Херсонська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» Олена КОКОВІХІНА виступила на засіданні наукового гуртка «Захист і карантин рослин», організованому для студентів ХДАЕУ - Херсонський державний аграрно-економічний університет та запрошених представників інших освітніх установ України. У рамках зустрічі було проведено вебінар на тему «Сучасні методи лабораторної діагностики шкідливих організмів», у якому висвітлено сучасні методи фітосанітарного аналізу, спрямовані на виявлення ентомологічних, мікологічних, бактеріологічних, фітогельмінтологічних, гербологічних та вірусологічних організмів. Щиро дякуємо всім студентам, викладачам і гостям за активну участь, змістовні запитання та цікавий діалог!

  • бактеріальна плямистость пасльонових культур

    Яблунева муха — карантинний шкідник для Європейського Союзу.

    12 листопада 2025

    Rhagoletis pomonella Walsh, або яблунева муха, належить до родини Tephritidae і є небезпечним шкідником плодових культур родини Rosaceae. Вона включена до списку А-1 Переліку регульованих шкідливих організмів України та вважається карантинним шкідником для Європейського Союзу.

    • Яблунева муха є ендеміком східної частини Північної Америки — від Канади до Мексики. Протягом останніх десятиліть вона поширилась у центральні та західні регіони США та Канади. У межах регіону ЄОЗР (EPPO) шкідник поки не прижився: його було лише одноразово виявлено у Великій Британії на імпортованих з США яблуках у 1920-х роках, після чого нових випадків зафіксовано не було. Проте споріднені північноамериканські види (R. cingulata, R. completa) вже були завезені до Європи, що підкреслює ризик інтродукції R. pomonella на нові території. Доросла особина Rhagoletis pomonella має чорне або темно-буре тіло довжиною близько 5–6 мм, з характерним малюнком на крилах у вигляді літери “F”. Скутелум світлий, із темними боковими плямами, гальтер гетерохромний (жовто-чорний). Голова з трьома парами лобових щетинок, антена з двосегментною арістою. Личинка третього віку циліндрична, білувата, довжиною 8–11 мм, без ніг, з добре помітним цефалофарингеальним скелетом. Личинка не має шипиків на першому грудному сегменті, що відрізняє її від інших видів роду. Основним господарем є яблуня (Malus domestica), але також можуть уражуватись інші представники родини Розові: глід (Crataegus spp.), абрикос (Prunus armeniaca), черешня та вишня (P. avium, P. cerasus), слива (P. domestica), персик (P. persica), груша (Pyrus communis). Інші види можуть бути господарями у лабораторних умовах. Ознаки пошкодження проявляються у вигляді дрібних точкових проколів на шкірці плода (місця відкладання яєць), навколо яких з’являються заглиблені плями. Усередині м’якушу формуються бурі ходи, створені личинками під час живлення. Плоди передчасно опадають і загнивають. Уражені яблука стають непридатними до споживання і втрачають товарну якість. У перероблених партіях можуть траплятись лялечки шкідника, що утворює ризик поширення через упаковку. Оскільки R. pomonella належить до списку А-1 карантинних організмів, основні заходи спрямовані на запобігання її інтродукції до Європи та інших регіонів: контроль імпорту свіжих яблук, глоду та інших рослин-господарів з країн поширення шкідника; використання сертифікованого посадкового матеріалу; інспектування вантажів і контейнерів; застосування феромонних або клейових пасток для моніторингу. Стежте за нами, щоб дізнатися ще більше інформації про світ фітосанітарної безпеки, натиснувши відповідну позначку в профілі. Пізнаємо світ та озброюємося проти небезпечних організмів разом!Джерело світлин

  • бактеріальна плямистость пасльонових культур

    Міжнародний вебінар Європейського агентства з безпеки харчових продуктів, присвячений темі «EU priority pest Aromia bungii».

    27 жовтня 2025

    Сьогодні головний фахівець Державної установи «Херсонська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» Олена КОКОВІХІНА взяла участь у міжнародному вебінарі Європейського агентства з безпеки харчових продуктів (EFSA), присвяченому темі «EU priority pest Aromia bungii». Захід був спрямований на підвищення обізнаності та готовності до фітосанітарних криз, зокрема щодо виявлення та контролю карантинного шкідника Aromia bungii (червоношиїй вусач). Лекторами вебінару виступили провідні європейські експерти: Juan A. Navas-Cortés — науковий співробітник Інституту сталого сільського господарства (Іспанія), член робочої групи EFSA з методів обстеження шкідників, та Alessandro Bianchi — координатор з нагляду та ліквідації спалахів карантинних шкідників (Служба фітосанітарного контролю, регіон Ломбардія, Італія). В ході вебінару було розглянуто біологію та поширення шкідника, методологічні підходи EFSA до планування обстежень, різні типи моніторингових програм, а також сучасні методи виявлення й діагностики. Щира подяка організаторам та лекторам за змістовний та практично орієнтований захід!

  • бактеріальна плямистость пасльонових культур
    бактеріальна плямистость пасльонових культур
    бактеріальна плямистость пасльонових культур

    Виявлення, облік та заходи регулювання чисельності мишоподібних гризунів на посівах сільськогосподарських культур

    17 жовтня 2025

    Сьогодні головний фахівець Державної установи «Херсонська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» Олена КОКОВІХІНА, у рамках навчання для державних фітосанітарних інспекторів, прослухала лекцію на тему «Виявлення, облік та заходи регулювання чисельності мишоподібних гризунів на посівах сільськогосподарських культур». Дякуємо організаторам (Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області) та лекторці за висвітлення питань виявлення осередків гризунів, особливостей їх моніторингу та боротьби із ними. Додатково нагадуємо сільгоспвиробникам та суб’єктам господарювання про необхідність своєчасного вжиття заходів щодо запобігання поширенню мишоподібних гризунів в осінньо-зимовий період, а також недопущення масового розвитку та поширення саранових у весняно-літній період. З метою підвищення обізнаності та оперативного реагування надаємо графічні матеріали — інформаційні картки-пам’ятки, у яких наочно подано ключові профілактичні заходи для контролю чисельності мишоподібних гризунів та сарани.

Корисні посилання

Illustration
Illustration
Illustration
Illustration
Illustration
Illustration
Made with